Опубліковано: 2024.12.22
Сергій НегодаБіржовикдедалі важче в кандалах воювати з дармоїдами-маховиками вогнеликий викрут-старожил вилинув з темряви на світло на небі ж перебіг небіж руйнівна шельма в камуфляжі полохає шматує басаманів переймаючи січею випускає дух звіданими шляхами зітхає каналія ледача ватра патрає гарячий обрій непосидящих перед узурпатором літає сіромашня хіба що злітає черевце з крильцем над деревцем горопашне боляще натче ангелятко з сильцем йде шкереберть нінащо над гладіаторами несе м'ясце утатуйовані соколи у небі безшабашно занапащені цербери безстрашні падають в зашморг по-вчорашньому бідолашні блукає непутяще синашко осяяне білим сонцем над баштами поташні залітає в піддашшя ворон в захаращений уламками занапащений двір скажений понівечив усі наші хати зурочив схарапуджену віру страхами спаскуджений спартачив по Дону по Айдару по Лугані життєві дахи господарів миру а оце зужив одурені голови чорним світлом Сибіру залякав пройдох Уралом переселенням за Магадани чиргикнув пір'ям над руїною-териконом ловкач клацає навігацією проривачів в розчахненій шахті пересувають силачів лобуряцький кумач чує детонацію мін ритмічно ахкає біфуркація добувачів руди маніяків-снохачів з автотягачами кудлатих пияків-хижаків-холостяків заклинає-плаче по гарячому тремтяча сигналізація хвацько горлає на вусатих здирачів-трюкачів заклинає хрюкачів з кабаків припікає душі товкачів пацанів бурсак циклічно трахкає кулеметом із вікна свояків басаманів якась крилата цяця у провокаторів аж заходиться перед посіпаками інтонацією в героїзації реабілітованих після інспірованої окупації руснею степу сіячів-батраків з ампутаціями ніг босяків-лайдаків з трепанаціями черепів жебраків з галюцінаціями вождів бацає зачахлий фрахт бач як танк гахнув шарахнув махом під захист фортифікації підгортає пугачів сікачів клепачів рубачів пожирає полімери екзальтованих владою хутко згинає волю на конвеєрі люстрації передряхнулись шарлахи пролетаріїв в озоні каналізації радянських хрущовок переселених пожирачів до шмаркачів усюди медитує узурпована прострація з кремаціями конфіскаціями дрон жахнув над зруйнованою плахтою запалала акація у буржуйці наглядачів приліт комулятиву розпанахав ізоляцію в очах білий дим розчахнувсь на куски видно орнаменти з-під лахів та матраців конфіскована експропріація автоматів на тачці для маніфестації замусолив заялозив забруднив обрій закорінений дикий степ запалав золотими стожарами молоді орелі горизонту у сум'ятті зомліли вже вкотре приліт-і-гаплик ракети у дворі цей язикатий м'ясник покалічив усе і усіх заглушив бджолятник перед смітником попсував трубопровід допотопний бовдур подовбав заводи потовк ангари фабрик зіп'явся ядрений чад та запахтів з кліток щось мугикнув над червонопиким викресав яскраву блискавицю одур-газівницю викликав термосилу з-під клекоту дощу і як жахнув газом жартівника-маньяка пришпилив до кутка цілу сотню позасалених на підпитку завіїв а потім усіх впряг як конів впритик до каламуті до боліт до орди гарикнув ломикамнем іскрами навколо перехопив за річкою завіяних дурисвітів ледь впорався з непроханими гостями і одразу повилітали усі шибки з поверхів в очах потемніло і все переколотилося викидень переломився на прутах перил з тилу гуцикнув грім і все пішло пшик штрикнув блискавкою смикнув вибухівку а миршавий баламут досі мордує і катує край тут зикнув звук скрипки і не зник у розвалині а за ним виринув із завалля вітер-п'ятерик висік геть темряву постав живий гетьман Мазепа проник у нетям пантеликів - а ти таки ще живий - оце так потрух залетів у кремезний квартал вартовий дрон з ночником зломався під люком і не отерп на морозі перед загидженим проходом упав молодий сокіл а за ним гигикнув за пересічним мотлохом ще орел чую тут є живий дух тут той хто ще дужий добре понівечети крила перед усіма покручами так це ти готовий зломати кощієву неіржавіючу голку яку виклювали чорні граки перед смертю мрії надії любові тепер наші силачі стоять на курганах перед скоцюрбленими зайдами не панікують перед поконопаченими корейцями ці тварі укотре блимнули навісним огнем по шибках де омилений жилавою потилицею у кабінеті біржовик з маклером-хапугою вони щойно видерлися живими з-під завалів а в очах у обох - чорний кіт раптово чорна тінь в уяві стає білим котом - вмить зникає у темряві червоним рядном горизонт біржовик одразу вилаяв лиху знесилену потороч іржавої булави коли ти отримав силу що завалила пережите нами піднебеся ти сполохав зморене серце від позову вірного і надійного хоча твоє немічне дихання сперло одвічним словом Мазепи моя жива душа не згасла в Україні перед споконвічним ворогом на відчай вільного народу намазали сало на снаряди ну добре досада нашому ковалю чкурнути на бугор до своїх це зайди кричать геть з країни а ви за мною на виселки на Соловки чую у відповідь та ні - в Анадир - ти не заважай влучати гарматі бачу твою удаль ти ще отой біс агей номер обслуги готово ледь затягли ці кляті снаряди на станину дуже слизькі нема як притиснутися щоб закласти в пекло подавай команду Яресько з високого лафету вогонь яка вона дурна як лупаше у вухах все дзвенить і тріщить чути як на край світу все рве летить на нас ця халепа опача авіаційний кулемет розриває з дрона отут усе ховайся в укриття ніч на дурняк надулась ще дужче підморгує місяць сердитому кулеметнику звисає на короткій нозі Хома запускає вогонь по дрону вмить налетів рій бомберів оце так косять залізо і камені дрони клинять від авто-РЕБу і падають і падають з неба отак і можна зламати собі хребта попереду ще повзуть чотири корейці бойові туристи-переселенці заповзли в землянку відколи війна напризволяще край слободи по під ставом покинутий цвинтар не спить навкруги у полі зору відео-стрім з мавіка помітно зверху нижче опусти щось гаряче ще у мій бік там де підірване заліззя БТР це на ньому стирчить настромлена відрізана голова з шоломом ще вліво ще ліворуч до розритої могили стій - бачу - у ямі лежать старі кістки витязів це з давніх - часів битви на Калці трупи покладені з півночі на південь при них найгостріші ножі на гомілках на найміцніших хребтах кольчуга розбиті черепки норовливих коней батоги конюхів і піали знахарів зійшли нанівець їхні кістки миші кліпають очиськами дихають у розритій могилі пищать ротами лоскочуть зубами безногих савурних баб на понт беруть степовиків затхлій мані випускають пар а тут лежать наші гайдуки ще за грізних часів Мазепи які покидали власні мішки все награбоване сміття отут за цвинтар покажи за межу за бугор веди свій корабель а тутечки гайдамаки витрясли на курган все нажите добро ось хрест який закопали на могилі ходили на Соловки з власної волі а тамечки змішана черепами мертвечина лізе і лізе прямо з ржавих рожен витягує усі жили з могил тягнеться із трухлявих домовин звільняється від імперської залоги повстали тінисті на цвинтарі світяться кирпаті з косою намилили живу нитку фосфором на тисяч волей-сваволей спітнілі мерці мотають на вус оселедці гробарі молотять гречану вовну з нафтою піднімають на ноги усіх мерців біля хрестів муштрують віюватих перед порогами криві крила випрямлюють над часовнею по Кумацькому шляху пишну заману зводять на глум одразу як бачу бестію на дроні заводять роєм бучу реготу з гицелями для переляку ніби сваволю усього рою кинуло в жар і в піт перекинуло увесь обрій ніби в полоні казяться з тими хто зуби скалить і з'їхав з глузду з усіх ніг як з цепу зірвалися від жиру показилися проти злості зацілували на всі зуби свої нестями біла тінь силачів летить на січ симпатичненький чарівник спантеличив хмільні витрішки на титул інквізитора доброзичливий бакшиш назичив опричників все інвестує у в'язниці здобич будівничих вишколив у шашличній войовничі бунти витязів рицарів лицарів нуворишів вихрестив обличчя утаємничених жриць у храмі басовитий митрополит у вихорі чорних очиць із бійниць достолиха самогубців теребанять демагогію а співає Мазепині патерики витончений бандит в рясі ходить по Горині причащає величчя звихів скаженого кровопролиття мить в істериці спідтиха цить ненаситна трембіта вишкірився на опришків з пограниччя Дону і до Тиси звихрені водорозділи річок у швейцарих ясні багряниці фетиш з блискавицями вдовиці очиськами нишпорять паралітички з вітрицями на горищах після вичитки мандрівниць роять з ницими вогневицями в очицях і в голосищі війни оніміє імперія пишно звеличеними привичками війїці з нічними попелицями з моровицями степу богатир і той перечепився к лихій матері стрів і на тобі побігли самі ноги у витязів вгору вздовж Куманського від Дону до Сейму а там їх і слід простиг без мороки у душі розтовкмачив на дроті їхні думи і за чубом їм не свербить золотим оком їм моргнув різдвяний місяць |
2024 © Сергій Негода |
Текст вивірено і опубліковано автором
Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”
Написати відгук в книгу гостей автора
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.