Опубліковано: 2024.12.09
Поетичний розділ: Релігійна лірика

Олексій Боричев

Матери

Меня теперь никто не ждет.
...И не дождется!
Упала капельная плоть
На дно колодца.

И я, и ты, и ты, и я –
Мы одиноки.
Глядит на нас небытия
Стальное око.

Тобой был я. Была ты мной.
В земном пределе.
Окончила ты путь земной
В небесном теле.

Всё снова тысячами раз...
Всё повторится!
Молчаний сотней, тыщей фраз...
Теперь ты птица...

А я столбом немым стою
Над дольней ямой,
Вдыхая плоть и смерть твою
Упрямо.

...Простились. В небеса ушли.
Где будем, где мы...
В тоске сыреющей земли
Слепы и немы.

Простор весны в тебе и мне
Не отзовется.
Лишь капнет память в полутьме
На дно колодца.

2024
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55785/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG