Опубліковано: 2024.11.18
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Всё не зря...

"Я вечерею, я смеркаюсь..."
(Михаил Юдовский)


Я вечерею. Я смеркаюсь.
Качусь по нотам и не каюсь.
Лечу меж строчек и по кочкам
осенним траурным листочком.
От бесконечности равнинной
до непреклонности скалы
я прохожу сквозь день невинный
по всем значениям шкалы,
что уготована Всевышним...
надеясь очень - быть не лишним.
А если с боку мой припёк,
то не беда - короток срок,
и жизнь нетленною рукою
отрежет каверзный кусок
и пустит вниз - уйти рекою...
сближая устье и исток.

Но судьбоносное круженье -
в размытом фонарём свеченье -
не остановит вечный вальс.
Вступают скрипки, флейта, альт...
И в этот миг сакраментальный -
вдруг осенит: ведь ВСЁ НЕ ЗРЯ!
Я рассветаю... в час финальный
под низким небом ноября...

18.11.2024



2024
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55748/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG