кріпатура статури-стовбура дуба
хіба голінеба заруба у вебслужбах
замазура амурна самодурна натура
чвара в коморах з пудрою босяцюра 
яка потворна воля мішури у бульках
хіба чулан шукала за клятьбу на хоругвах
голотьба аж скалила зуби на грулях
уподобала грошолюба-щотолюба
престара швабра з носярою чубакабри
буйночуба зваба в  погарах славолюба
вернидубу шворкою одрубала чуба
щербака прогуляла за кляту дурницю
у трущобах салолюба  грала чарколюба
всю добу як ся була у загубах в зарубах
аж зашкандибала з коцюбою із села
а хіба я стріляла в лоб душогуба
нащо чорногуба дорога вся в їжаках
уся в тяжбах ясного голуба люба земля
ясь пиволюбам вигрібала хабарі дільба
ясно-голуба довга худорба у джурах
ах гульбай та любай як груба утроба
флайба райба затята на зрубах
якась  війньба здибала
старого дядо-бабая
у колибах  стидьба
п'є за дрючбу журби-савури
буря втяла  костуру дряхлого пічкура
за багряного котяру в кацаурого бовдура
соловей з богатиром горохоче
з пугаченьком з зозулястеньком
зусюди ординщина  помежиочі
прокаженою пащекухою-елькою
зусюди напоумлені придухом
геть звідсілля зчервотичині
понатоптували намість заскоки
а притім аромат сукроватиці
в погорбаченій хаті ходанчохи
ажень се велетень-скрекотень
найбільшенький гедзь-дзенгорель
насурмлений смаглюватенький
чує сумбур сівачів захеканих
кріпаків-русаків у хрещатому яру
хай щурі викрутасять віялом ярмуг
хай відкриють пащеку соколи
на скупендрягу-на свашеньку
за  живих полковниченків мазепиних
пророкованих  бідолаг з галчатами
на зяяннях ангелів-тепелінків
невпокорених міст у чатах
зосередь в осяяння  вибухів
своє пір'ячко  що розтроєно
в отакенькі на півсотненки
дідусеньками з бабусеньками
свекрушеньками з кумасеньками
одушевлено оречевлено
в першенькі святенники
широченько високенько
охайненько в материзні
уповиті дими  ставки
від старлінку сім дронів лунає
під тарахкання кулемету
це там номер обслуги
з чаєм уприкуску
б'є толоку у пеклі
з сум'яттям рішучих
у буремний час
непевнець у смиренників
отакеленний  скрутель
невтоленний спішненько
закружелявся жвавенько
неподалечку  вояченків
набрався через сіделок буревію
в іменнячку  лукавого -
літають термінатори серед вулиць
набазюкані розбишаки
бахкають аркадами та мінами
дрони зникають за халупами
галакають сіромахи-ждуни
волає соловей богатир у гаю
перевдягнений в дерево
за дев'ятеро разів звинувачений
тихцем самітцем долає  верхівень
горлає чугаєм над  дроняччя
гуд зусюд цоркотять околяси
в халабудах натощак мародерять  
у ломбарді то кумасик з кумасею
то глитай з бурлаками з нетіпахами
зі своїм спітельцем на чуже сідельце
кладе могутню п'ятерню на чуженьке
ачи тоє життя на пительці повішене
ачи тоє буття з брязкотельцями хрищене
хай тепер на пташарні
шкварять бісові печі
розхлебестені крильця
чорних ангелів тільця
на ядреному камені-каменюччі
в зачумленій запавутиненій
неосвітленній кам'яниці
ентузіасти патрошать перластеньких
у вим'ястих корчах хижаків
а де той спаплюжений журавель
повинувачений сто разів в дбр
скупердяй розжалоблений
дженджерухою озлоблений
захлебеснутий на свою смерть
бочкасті ледачі дезертири
пожирають пташеннят
з журавленятами
з велетенською куницею-
шибенечкою шибинецею
від зганьбленої переродженки
вмертвленої виніженки навіженки
обезсмерчена гадюченятами
живесенько і світлесенько
шаленіє біженка з улюбленчиком
легесенько і м'якесенько
паленіє злиденка з каменюченком
помалесеньку і смірненько
скаженіє упокоренка з бенюченком
завушласті загубленці бідачки
втрачені позавсідньому одоробла
знаряджені віхолами крукові граки
сторчаком свояків тодося осмачки
лише мертві соняхи після ганьби
на стовбі вогні літаючої змії
збавляють зісподу наурочених
після контратак на горнячених
блискотять колючі блискавки
світло стрільбищ по фронту
грюкіт і шварк у гущаві дзявк
тарахкають деренчать мотоцикли
знемощілий трюкач у садибі
неспромога завмер нарозхват
запавутинили зопалу молодчаг
затріщав метал від руйнації
жахтить гарячінь з присмерком
колошматять чортів в селитьбі
відомстили усе на недоспиті
надірваний людоїд від клятьби
ач літаю  навпомачки в маячні
та навздогад відмерлих здавачів
заіржавлені бур'яни здичавілі
лахмани закривавлених голубів
відірвалися від рідної землі
поздіймалися культями крил
невзабарі возомнились мигавками
яскраві зорі на вишці знадвору
знервовані донезмоги дрони
в наднапругах дірчавіють вікна
занапастились памороки порохом
за швальнями без дахів стропалі
гопкають пужальцями в загоні
доокіл ожвавлені дисонанси
наперебій із наспівів посіпак
удогін гармонія  упротяж сердеги
бравада занапащена розтовкмачена
біснується вулицею жвавих гульвіс
одначе наврочений пеклом церемоніал
недобитих збуджених скидачів порхавок
пожовклі дерева позволили собі
висповідатись при лампадочці
по асфальту збезсиліло пре швалля
звиродніло знеболено моляться
присмерком визбезлюдніло сонце
супротивиться  придух січкарні
зніяковоливсь  наковальнею
позосталі з марева рогалі
знеобачки козарлюга простак
здійнявся догори скаламучений
стріляє згори сяєвом вогневиці
постягуваним спідсподу шкулить
оскаженілий обезсмерчений дон-трудяга
зправіку безсмертний навскіс заходить
наперекір споневірений неспромога
спересердя втяв ізнеміг зозла упав
сокровенний збентежений узаперті
надовкола зневажливо не боячись
назустріч заохочений напідпитку
кушпелить мою безсовісну душу
на увесь заневолений  Дон-край.