Опубліковано: 2024.08.20
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

сверчок времени...

На странной станции стою...
как грешник в подворотне ада,
где жизнь меняют по рублю
купцы из райского ботсада,
где, в ожидании томясь,
вдруг ощущаешь свежесть света,
пока предел не хрустнет: "хрясь!"
Кораблик уплывает в Лету...
И позади уж страшный суд,
и неизвестность стала явью,
и треугольник близ Бермуд
углы безбожно округляет.
И замыкается поход.
И размыкается пространство,
где для души открыт полёт...

ДУХ обретает постоянство.

...Лишь времени седой сверчок -
неугомонный старичок,
как вечный двигатель Вселенной.
И песенка его нетленна...

19.08.2024

2024
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55608/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG