Опубліковано: 2024.08.19
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вiкторiя Тищенко

***

Не то чтобы карлик - но явно бывают повыше.
Мужчине ведь рост - это кущ в разных сладостных рощах.
Идёт человек и по струночке тянется, пыжась.
Забыв про сутулость, что делает плоше и проще.

А мне уже вправду пора отдыхать и сжиматься.
Но здесь эти сосны, что держат кудрявые блюдца
в своих растопыренных пальцах, и щебет, немного чумазый.
И это меня заставляет
                          тянуться
                                 тянуться
                                         тянуться.

2024
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55604/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG