укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44623, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2024.08.07
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Послання у вирій меснику

                                         ПОЛЕГЛОМУ в боях
                                        в н.п. ТОНЕНЬКЕ за
                                          УКРАЇНУ, 
                                         побратиму-меснику
                                          ДОВГАНЮ Ігорю

Рішуче, вітроломе, чорні горизонти - це фронти!
Остороги- стожари тепер без твоєї молодости,
міцні шибайголови - лисі горби, троянові вали.
З одним носорогом стоять микитові оборони.
Відгомони дияволів і на голови летять
півтонні бомби, чуєте, дзвонять, вогне-стовпе!
Перемолотили усе вогнем , - але немає перемоги.
Усі перехрестя розворотили, розбили залізобетони,
йоржища - супротив заволокли! Тримаємося.
Оце приволокли громовідводи на загороди.
Цвьохнули гарматні акорди, усе рознесли,
на рубіконі зяють розриті городи.
Відколи перегони на півдорозі  -
кам'яні баби у пожолоті, немає перемоги.
Висолопив язика Сірко на майдані
і  вже півголови - на сінокосі.
Цей  прижохлий - з жовто-золотої орди, -
виліз із бомбосховища, одурів, оглух,
регоче гоноровий. Знавіснів, - косить.
Уловив тронку на борозді пройдисвітів.
Коломоївські шахти з косоокими орками,
чути лише матюччя з поголосами м'ясників.
Вискочив із териконів, зайшов під гору і зник.
Криві траншеї перебиті вздовж дороги,
кривавій бидлоті не до ворожби з усім.
Допоки ти, епохе- викровеш,
Доки ти ще витроїще -зможеш вижити?
Прискорили грози на випуклі животи хлопцям.
Чути зграї-рої дронів, як оклик бджіл до троянд.
Гонеш-через-горби, гонеш через перегони,
Горе-Уроде-ПРОзоре! Горе-Доне!

Брате, молодий побратиме, Ігоре,
звертаюся до тебе, я на цім світі.
І ти мене, чуєш там,
 як чують мене тут живі свідки.
В моїх очах сяють твої вогняні гвоздики.
Ти в  уяві є наявним месником подолянином.
Твої мужні думки, твої сміливі дії офіцера,
твої земні подвиги настільки величні,
що їх  не можливо розгледіти зблизька.
Ти завжди чинний! Ти завжди зримий!
Ти і досі спритний. Пречиста твоя совість.
І ти, мене чуєш друже, Ігоре,
Твій час такий же нестримний там, як тут.
Війна звела нас і перетнула наші дороги.
Ти ще сильний, як скеля,
над якої грають водограї для наших дітей.
Наші вишиті сорочки одягли
наші діти і наші сади.
Ти, крилатий зримий богатир української
Віри, Надії, Любові з добром і щастям.
Я з живим серцем посилаю тобі подяку.


2024
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні