Опубліковано: 2024.08.02
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

оберемками вічності мав повернутись сюди повз маршрутки останні нічні комендантської повз цвірчання цикад у кущах повз всі спомини смутку
так ми мали дістатися сну оповити він мав мов дитя ти не згадуєш потім слова неможливо згадати
ось тут певне були ті міста де життя проминало повз нас ми дивились із темряви ночі
як вогні на заправці горять як це схоже на сцену з кіно ось ти спробуй гортати назад що було скасувати
як тут мало залишиться слів як тут мало залишитись щось як зручні епітети більше
не тримали нас ми живі як це дивно але живі тільки темрява огортає
полиш тут все кинь загадки життя саме собою залишається згортати тут все колишнє
десь тут певне міста неможливі міста і останнє
майже все як цукерка розтане льодяник в кишені
не залишиться в пам'яті ніжний його м'ятний смак

2024
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55570/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG