неможливі ілюзії певне забути це все колискові та слушні слова саме це ми хотіли почути
ось як місто що стишує крок забаганки для кожного сіль першоцвіти і простір травневний
все це мало стосунок до нас але ми не згадаємо вже як це саме нас всіх стосувалось
і на кожне щасливе життя залишається дійсності тінь і облиш говорити з собою
так ця дійсність плекала цей світ вони коштують певно всього вони кожного кроку надію
вартували але ми тут ні ми тут просто сумні та нудні неможливі як користь безладдя
не збирай це життя першоцвіт у валізку ці вулиці суму
як ці застібки вулиць ці шви ці просторі прострочені повз як спідниці ти вмієш співати
ці слова про не те що було та хто знає що справді було хто наважився б це говорити
ось цвіт вічності безлад думок ось недогляд недопалки слів заперечення тільки за суттю
я не знаю що справді було всі ці гасові лампи життя забирай із собою бувайте
я кохаю тебе до нестям множина саме так до нестям неможливості більше сказати