цей безмовності хліб мав стати виправданням для всього ось як історія перетворюється на попіл перетравлюється собою
кислота мурашина безумовності жестів життя ми проходимо повз цю свідомість
як би там не було вся користь від слів зводиться до цитування
як би там не було вся історія зайва завжди
цей безмовності хліб колискова завзяття ось сторіз
що за шлях ми пройшли щоб себе не назвати собою
що за шлях ми пройшли знерухомлені щось особисте
не могло не залишитись тут як життя до життя
цей безмовності хліб то скажи як це бути собою
ти напевне скажи як це просто так бути собою
беззмістовні мелодії світла очей малювати
як це бути собою якщо ти не знаєш хто я
ось цей висновок марний як зміст поза всих ієрархій
ось цей висновок марний куди б не пішов буде потім
так дивись окуляр ось затемнення ось ці планети
хто на згадку про вічність тепер намалює тебе