Опубліковано: 2024.07.17
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

майже саме так воно все було а інакше які ще дні пусті холодні або сповнені сенсу коливання температур
як це безлад відібється на наших квартирках тобі все одно але які просторі сенси зачаїлися тут які кватирки свіломості
як це має бути не дивись у прірву не дивись на ці чайні плантації ось тобі тут доведеться ворожити
хто б гадки не мав ось вони всі гадки не мали як це ти пройти крізь стіни заманулося як цк ти сказала що ні це не ти
геть всі стіни пручалися не пропускали нас геть всі стіни були без змісту
як тобі спиться тут як всі ці стіни прозорі
як тобі спиться тут ось тло свідомості прозорі стіни як все мало стати нічим жодного сенсу
як все мало стати якимось безпечним рятунком
як все мало стати загадкою небуття
майже саме так воно все було майже саме не так які сенси ти губиш дорогою які прості речі підсвідомість виказує ось всі ми пройшли крізь стіну і опинились на станції
ось всі ці кольори сірої веселки весни приввабливо сяють трикутник свободи куди не подивись лише стіна

2024
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55529/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG