до дідька цю володарку сердець Глен Клоуз Анну Вінтур Королеву Перснів
якесь твоє життя могло минути тут ні всі вони могли минути тут але яке життя нас вабить пустотою
прийдешнє це життя ти знаєш як цейтнот тобі збиває нерви
їх перетворює на крихкості безе ти знаєш як цейтнот створив картину нас розбив на крихти плем'я
мереживо моє мереживо мов знак як ти гаптуєш нас як розриваєш вічність
роби все те що є можливим як було як ти не знаєш світ то він тебе позбавить
бозна чого бо світ не коливання сну не серце всіх сердець не серце без бажання
до дідька всю юрбу всю вічності юрбу всю як була юрбу помножену на вічність
як ми були колись безмежні та пусті корисні та пусті вітрила продув плоті
як вся ця пустота кудись вела не нас тому що як же нас хто ми шоб нас вели тут
до дідька цю юрбу мережива юрбу безмежності юрбу колись тут нас забудуть
ти знаєш як пусте безмежне та пусте колишнє та пусте життя лишає спротив