Авторський переклад з російської

* * *

Я побачив море…
І був вражений,
що під похмурим темно-сірим небом
воно було світлим;
ніби світилося зсередини,
як очі, переповнені вірою у добро,
в яких угадувалася
тиха
світло-зелена радість…
а, можливо,
тихий
світло-синій сум.

І раптом морем,
розпластавши свої
незрозумілого світлого кольору
крила,
попливла-полетіла
казковою птахою
усмішка.

Нібито злякавшись,
по небу заповзали хмари,
щільніше його закриваючи.
І усмішка
зникла.

Та, як музика дивна,
що лунала колись-то,
в душі поселилась
навічно.

---------------------------------------------------------

* * *

Я увидел море.
И меня поразило,
что под мрачным тёмно-серым небом
оно было светлым;
как будто светилось изнутри,
как глаза, переполненные верой в добро,
в которых угадывалась
тихая
светло-зелёная радость...
а, может быть,
тихая
светло-синяя грусть.

И вдруг по морю,
распластав свои
необъяснимого
светлого цвета
крылья,
поплыла-полетела
сказочной птицей
улыбка.

В испуге
по небу заползали тучи,
плотнее его закрывая.
И улыбка
исчезла.

Но подобная музыке дивной,
прозвучавшей однажды,
в душе поселилась
навечно.