у білому просторі
сила-силенна режисерів
з живих слів винароджених
шалених афер та зачисток
невтолених виселенок
з гаряченького та
розтерзаного Дону
в істериках та феєріях
немеркнучої артилерії
з феєверками імперії
намарена рутенія
хитреньких позбавленців
отеперечки я бачу
власну отемнену
безодню пісні беркутів
які спересердя співають
що вмерла на цвинтарі
роздерта стерлядь та жаба
моїх немічних батьків
в безсмерті халеп
прокажені гастролери
з перепустками стерв
навіжені візітери
дотепні фантазери
скажені  нерви і фенікси
очей жертв революціонерів
вольтерівської єресі
мародерів імпортерів
панікерів живодерів
кепсько ростуть живцем
маремухи-дурепи сатрапа
з сервером флібуст'єрів
в гімнастерках волоцюг
в сквериках фермерів
на горбах ласеньких
наречених яким перепали
з хризантемами спадкоємці ойкумени
лепет в ловкенькому  селі Погреби
паніка посеред химер
отакої відвертий виночерпій
розливає напівмертвий  напій в фужери
запрошує на своє згоріле обійстя
з життєписом занепаду України
чорна черемха уривцем
кличе в одкровення мокшанам
злидених телепань мерзених плентатися
перебендями та пошвендяти оселенцями
зустріти бойову
кам'яну вдову зморену
котра знає божу волю
і яремне лихо
вередливих іноземщин
буремних манекенів
свіженькі витребеньки
демонів на вербі
вилита мерва
в бетонній башті храму
блудний син
із буремного Зазим'я
з бабами з барвами
із хабанери
з бджолами у голові
із Вінниці  дервіш
радіє вдалому вибору
шляху до себе
у мовчазній вірі  
рашистів-шкуродерів
з вісткою гамору
прихожан-пенсіонерів
грізному гонору
наставника-функціонера
чужої гидоти з ганьбою
сутенерів країни
давнього двобою братів
за рай мільярдера
від докору між рідними
братами мільйонера
коли за живою жертвою
 батька стоїть кровожер
а на межі людожерів
догорають межі обійстя

бачу - солдафон на Дону
- воскресла пелька -
на нього живцем стелють хурделю -
жвавий цурпелить харцизяк у темінь
ловко стереже суремний гембель

у пересвисті  ценька лишень халепа
вертка ефемерка черкає феєрію
чернецький дзеньк б'ється в тенетах
бестія в'ється  перестрахом тенькає
шелесть і нестям спересердя цвенькає
приречений гахнув в міське бескеття
смерч над Бахмутом трясе усі храми
зносе вервечку рикошетів вереття

у товкотнечі ловців донецька порожнеча
заколотив мобілізацію зречених предтеч
ач не прокляв невидимка викрадачів
заклепав кумачами ахінею з ворожнечею
загуркотів здирач сіячів на дорожнечу
блискучий творець мертвецької голоднечі
утеча з фортець злидняцьких ловкачів
ошелешив пияків шмаркач-яєшнею
гри в шахер-махер під інтермеццо імперії

жива бутафорія мотлоху війни біля воріт
будить втікачів котрі прибули в Україну
їх пихи прокисли зважнілим начинням
перевертають жару у наважбу ва-банк
їх жирний фейс з бутиринням приваб
перетрухлявіє біллю в пережиту наяву
повстанців з безвладдям надворі
коли добудча сила самим з'явитись
коли закидаєш себе обіцянками назавтра
коли смажиш хліб і скликаєш на бутинник
чи йдеш на толоку до тих
хто збуває отбудок безсилим
вау переляк в очах відважних виплакати
чи завтра прибулич з війни заголосить
до чужих чинів скликати суд за власні збитки
якщо я насмілився виростить біля броду
сад птахів тік принад та толоку приваб
то щей начинив багаж фаворів
білим хлібом а не злим бутором
що нахабно пустомолотить манну небесну
яких ще стусанів брехунцям роздати
під жваві слова
на державний двір України
приходять відчужені повстанці
аби  хизуватись словами 
перед блазнем москви
аби ті бухкали КАБами
по жвавим кварталам
аби забивали щоденно
бутурлюками  міста України
чи три сотні років ще потерпим