Опубліковано: 2024.07.02
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

свавілля слів ці вигадки пусті сьогодні літо і натомість
ми вулицями темними йдемо співають цвіркуни цей вайб повітря смерті
тому що ти любив цей світ так сильно і нестерпно
неначе все навколо сон нічого не було
візьми ці всі слова збери їх торба котиться з горба залишаться тобі всі марні сподівання
всі колискові вічного жалю акації у присмерку кохання
збери їх всі у нас так мало тут часу ми вічність пам'ятаємо на смак вона колише присмерк за дверима
і цвіркуни співають за вікном і липи білий цвіт
можливо все тепер оскільки час затисне скроні
зависне у нестерпному жалю програмою що вічно
повторює сама себе і квітнитимуть зорі
пробач собі цей білий цвіт дерев свого жалю

2024
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55490/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG