забути все тому що все було все вигадки колись забути і не знати
як місто це живе на роздоріжжі сну себе вигадує щоранку наново ось ці доріжки
якими ти раніше не ходила звідки тут вони який чатує звір за рогом
які сподівання-колисанки повторюй мантру життя це світло інакше як може бути
забудь все чому нас вчили ось це місто створює себе зранку знову з нуля прокидається світло мовчання
згадати все тому що на згадку ось твоя картка ось літери надто розмиті що значить це все що за спомин
куди б ти не йшла ці чужі та незвідані спомини йдуть за тобою завжди
забути все тому що ось ти згадаєш і що робити з цим знанням
ось ти згадаєш і який приклад ось червона нитка ось чорна нитка ось пам'ять ось немає нічого
місто творить себе наново його обриси розталого морозива стають більш чіткими
його темні тролейбуси заповнюються людьми його клаптики вільного простору заповнюються миром