тут буде квітнути акація життя пігулкою самотності плину
тут будуть лячно стискати долоні слова полишаючи десь слів тепер не залишилось більше
вони мали бути але з ними як хіба було б з ними легше
не все можна висловити не все виплаче біль
тут буде квітнути акація щороку тому що так має бути
як впадає в око непозбувність мовчання
як занотовуєш затамовуєш подих
ось відбитки слів на поверхні живого моря
ось ми мали визнати всі фігури морські перетворились на хвилі
ось ми мали визнати що корабель пливе майорить стрічка яскрава
чи готували нас до днів прийдешнього стоїцизму
чи казали де дощ де вогонь де сум розбитих шибок
що ти маєш зробити щоб забути себе
тут буде квітнути акація і все має сенс бо потім
іншого сенсу не існуватиме більше
яка б вона не була п'янке зів'яле створіння
серце зривається у прірву летить щемке