Авторський переклад з російськї

* * *

Далеко-далеко в незнаному краї,
Де мирно над обрієм небо висить,
Чекають на нас світло-сині ліси –
Краса несказанна п'янить, спокушає.

До них ідемо. Хтось сміється над нами.
Яри помилок на прямому шляху.
Та впасти не гріх у годину лиху –
Насмішки сліпців клякнуть в нас під ногами.

Уперто і гордо (а ласки – не нині)
Йдемо. Квіти й пил на піднятім чолі.
В рожевому краї в безкрайній землі
Очикують з миром ліси світло-сині.

-----------------------------------------------------------

* * *

Далёко-далёко в неведомом крае,
Где мирно лежат на земле небеса,
Нас ждут, замерев, голубые леса,
Своей красотой неземной призывая.

Идём к ним. А кто-то смеётся над нами.
Овраги ошибок на нашем пути.
Мы падаем. Но продолжаем идти,
Насмешки слепцов попирая ногами.

Упрямо и гордо, на нежность скупые,
Идём, утопая в цветах и в пыли.
На розовый край бесконечной земли
Зовут нас беззвучно леса голубые.