віршатко моє дитятко моє тепле мялятко дивись нас вбили ми стоїмо біля своєї могили дивись ми тут жили колись тут наші відбитки вони тут насправді скрізь нас можуть викрити за ними ми були ані теплими ні німими ми просто звикли до них просто зрослися з ними щосили себе виправдовували ні все це має зміст і сенс інакше хіба б нас хтось створив просто так це все мало так бути це був якийсь знак віршатко моє дитятко це просто так відбулося чин твій і вимір крові все що зникає з ненависті народжується з любові ми могли не бачити все це просто повз пройти розплавитися лавою плоті просто промовляти чуже їм'я по кожній суботі задля тебе тлін бруківок щоразу розквітає білим квітом ятрані не дивись у вікно там зараз вбивають зрання задля тебе цей світ стане світлом кожною грудкою вицвілої землі щоб ніхто не впізнав тебе щоб схопити тебе не змогли задля тебе ця ілюмінація сьогодні дивись все це вже було потім буде колись |