Опубліковано: 2024.02.23
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Андрій Теплов

будь презренна, война!..

Внутри - не горит, а снаружи - не греет.
Промёрзшие пальцы костями звенят.
Победа не ждёт, да война не стареет.
Вот только кончаются жизни солдат...
Вокруг мишура: ложь, корысть и бесчинства.
Хоть мал человек, но все стрелы к нему.
Никто не отменит инстинкт материнства,
и матери спросят: "За что?!. Почему?"
А время летит... Смерть вершит обороты.
Всё меньше ребят, что спешат умирать.
Один лишь парнишка из брошенной роты,
невиданным чудом вернувшийся вспять,
стоит одиноко с пустыми глазами
и молча кричит: "Будь презренна, война!.."

А между разверзшимися небесами
неписанным ликом краснеет весна...

23.02.2024

2024
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55209/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG