Опубліковано: 2024.02.13
Поетичний розділ: Верлібр, білий вірш

Ольга Брагіна

***

мне сказали что думали я за границей я ни за границей ни здесь я в пустоте в пустоте нет наверно войны но и жизни там нет я смотрю на этот город
как душа смотрит на останки киевского торта отстраненно он дорог до боли но ты не можешь вернуться в него
я знаю это муки нового рождения
я вижу что здесь будет потом туристический центр культурные кластеры только надо чтобы закончилась война такая малость совсем ничего надо чтобы закончилась война
пусть туристы улабаются и делают селфи пусть молодожены делают фотосессию своей жизни на Воздвиженке
я не знаю что такое мой город но им я живу он кровью стал моей и вином из подвалов Подола
вот Верхний Вал вот Нижний Вал я не за границей ни здесь наверное я нигде словно сигнал тревоги не для тебя звучит вот ты родился и умер
и если был в этом смысл только поговорить только пройтись по этой промозшлой слякоти дорогой разноцветной плитки скоро снег растает окончательно скоро будет весна скоро будет

2024
© Ольга Брагіна
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55187/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG