Опубліковано: 2024.02.03
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

так меняется мир...

Из пустого - в порожнее. Шаг вперёд, два назад.
Время пустопорожнее отмеряет распад.
Иссякают желания, спит врождённый инстинкт.
На кону мироздания человечность стоит.
Меркантильность безумствует в заражённых умах.
Без духовной презумции - дело, видимо, швах...

На задворках окраины бесприютной души,
где ещё не задраены щели, - жизнью дыши.
Строй свой храм - да под солнышком, без оглядки на тень.
В синем небе подсолнухи разукрасят плетень.
Заиграет кровинушка, и слова зазвучат,
перестанет судьбинушка отвечать невпопад.
И благая энергия, наполняя эфир,
чуть изменит сознание...
ТАК МЕНЯЕТСЯ МИР...

03.02.2024

2024
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/55160/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG