Ущент рознесло буфет "Геракл". Оце була карусель від геркулесів. А біля буфету стояла руда кур'єрка. Куме, думав - уб'є. Гнітюче! А що там із Петрусем-кутюр'є? Заволав і упав бездушним стрибунцем. Міна вібрує бовдурем - аж танцює. Од, рятує дурнів летюче і роздуте! Весь буфет зруйнуваний, спалений, а ти - живий. Голуб сизикрилий. Підступно трюкнуло у моє купе. А я врятувався у кутку. Упав одразу. Відчув. Боляче. Тягуче стискує спину. А як вже вдруге стряхнули нелюди, був уже на нервах, тамував біль. - А воно ще дужче стукнуло, то аж запахло вуглем. Аж запекло. Власниця скутеру жбурнула скутер. Брюнетка з флюгором якось вужем, неначе дурепа з чуйкою-танцюлькою влетіла під пургеном в кювет. А у вухах люто гуде, пульсує тиск. Неначе чебуреком засмерділо. Амлет. Ти, Зігмунде, не гидуєш? А тут, хвиля від вибуху, як турне мене. Піднімаю голову, і бачу рубець на руці. Ух, міна-подруга, а її струнка подруга шугнула за рублем у кущі, оце воює! Пошукала амулет, а - знайшла смерть. Її руда голова, ну, вся розбита ущент. Розтрощена макітра, рятуйте за таке, а в ній ще нуртує мозок, аж блищить, карбує підступний приліт у буфет. А це вже втретє залітає осколок у мій супер правий туфель на нозі, лише шліфує міна мої носки. Потупцюй. А то ще чарів наврочиш. Втримався, не зіпсував навіть ноги. А у рудою дівчини, вибачайте, пластунем пошкрябало худющі, ледве ще опуклі голі груди. Яблучки. Отак бездумно звернуло її життя. |