Опубліковано: 2023.11.17
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вiкторiя Тищенко

***

Октябрь дождей не сыплет - серых слепо.
И, как назло, отмечен теплотою.
Так прочно в нашу кожу въелось лето,
как будто йодом, бодрой смуглотою.

В неслышных кронах медные бураны;
мы налегке и в лёгком, в сини хрупкой.
Шаги звучат, как смелые каштаны,
что распрощались с мягкою скорлупкой.

Закат в огнях, в окне с прекрасным видом.
Вдали и рядом вечер васильковый.
Вскользь-разговор, где мелкие обиды
ложатся спать подобно насекомым.

И этот сон - под лаской, что ли, пледа,
под ветер в крышах злобной запятою.
Так прочно в нашу кожу въелось лето
густой на солнце, яркой полосою.

2023
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/54998/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG