Ось, вам, зціплена
у міжгір'ях двох країн,
Горинь ріка,
як петляє, кружляє луками,
починаючи хлюпатися.
Здається, ось-ось, перерветься,
вмираючи.

Ані, ні!

І в заплавах,
біля Білих боліт,
як зміїться річище її,
сила-силенна,
висічена
зливами неба
білоруського...

А в гирлі,
не маючи сили в Прип'ять впасти
пащею кобри взбухае, звисає
сердешна...

А Прип'ять за горло зміюку, хвать.
І висмикує з неї,
останнє