Опубліковано: 2023.09.27
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олексій Боричев

Не мыслить о вечном...

Брильянтовый север на сердце примёрз.
И звёзды осыпались колью речною.
Луной закусивший обжора мороз
Улёгся крупицами льда под сосною.

И ветром неслись надо мной времена,
Воруя бессмертье, сдувая величье
Со всех,

Чьи забыл я навек имена,
Уйдя навсегда от времён безразличных.

Сколь мало отваги, сколь мало труда
Блуждать по вселенной свечением млечным...
Но лучше побыть рыбаком у пруда,
Свернув окаянные мысли в колечко.

Не мыслить о вечном, о смысле всего,
Вкусивши небесное, думать о дольнем!
Поверить в земной доброты торжество...

И стало бы сердцу милей и раздольней!..

2023
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/54896/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG