Опубліковано: 2023.09.07
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

сущность и суть...

Воздуха - мало. Воздушности - много.
Сущность от сути едва отличима.
Суть - это жизнь у родного порога.
Жизнь - это в сущности - росчерки мима.
Всуе растеряны старые письма.
Память - всё чаще странички стирает.
Осенью жгут ниц упавшие листья -
те, что летали бескрылою  стаей.
Лишь отражение вечных стремлений,
не умирая, витает в астрале.
Жизнь, поднимаясь с разбитых коленей,
станет в сознании явно реальней.
Утро забрезжит безбрежною далью.
Сущность и суть растворятся в пространстве...

Осень поманит златою медалью.
Мир - пьедестал в тёпло-рыжем убранстве...

07.09.2023











2023
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/54848/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG