Опубліковано: 2023.08.23
Поетичний розділ: Філософська лірика

Олексій Боричев

Забытый путь мой

Весь день кружила над землёю
Отчаянная злая мгла.
Но мысль мечтальницей немою
Во мне жила тиха, светла.

И небо яркою стеною
Стояло в этой белой мгле,
Струилось солнце надо мною,
Отдав свечение Земле.

Но света было слишком много. -
Он от мечты струился сам...
Простор. Покой. Зима. Дорога...
Забытый путь мой.
К небесам.

2023
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/54798/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG