Опубліковано: 2023.07.02
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

вечный бой

Кино, вино и домино...
что может быть на свете краше?
В мозгах - застой, в душе -  темно,
желудок полон стылой каши.
Украл да выпил, и в тюрьму.
И так по кругу... до маразма.
Им до спыны, что день во тьму
ползёт. Полны энтузиазьма!
И каждый час - последний бой!
Романтика!!! Чего же боле?
Вишнёвый сад? - да Бог с тобой...
Разруха, явная до боли,
уже давно не режет глаз
и не поганит настроенье.
К чему слова - сплошной экстаз,
и не сбоит пищеваренье.

А КАК ЖЕ ЖИЗНЬ??? Она всего одна.
Её, как тару, ведь "на бой" не спишешь.
Поверхность ждёт всплывающих со дна.
И шансы есть, пока неровно дышишь...

01.07.2023










2023
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/54653/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG