Опубліковано: 2007.04.28
Поетичний розділ: Філософська лірика

Володимир Грачьов

***

Краски осени пестры,
Но осыпется наряд -
Заполымятся костры,
Листья нехотя сгорят.

Часто так же чувства жгут,
Не щадя в огне себя.
А потом все слезы льют,
О потерянном скорбя.

Да не помогает, нет!
Да не помогает, да!
На семь бед – один ответ,
На ответ – опять беда.

И потом – нет, не найти
В старом  доме, у окна
Ни любви, ни доброты...
      Чья вина?

2006
Симферополь
© Володимир Грачьов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/5463/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG