Пекельний щем у серці, - викликаю усіх ревух, - до істукана. Вибух із себе у всемогутній дух. - Медовуха перетече рікою у твій біль, земле. Час веремій, де ж твої краї, опісля розрух. Стиснений небом сокіл. Вирій втрачає мене назавжди, чути твою дорогу, моргуне, з лантухом цибухів Плин скажених змінив усі прірви, витрачає на тебе світи нелюдей у кремлі. Голос війни вишуртовує межі музики в душі. Луснуло лихо від параної доби і рветься на фальші слух перетятого істукана. Витриманий Київ стикає Москву, як халепу. Гойдайте, давайте, брати, нашого Байду. Качайте міцну наснагу на колядах, на майданах. На Різдво чую вибухи рашистських ракет-ропух. Не дано моїм свідомостям померти без волі твоєї. Не дано моїм думкам зникнути без здобутку твого. Землячки, близькі, відбудете свій і мій досвід у виборі серед поразок та успіхів наших. Родички, далечи, прибудете зі своїми прагненнями серед садів і полів? Ріднички, очевидячи ви втікаєте, проміняєте нашу славу на багату втіху! Народе, я виріс із твоєї волі, народжую тобі здорових дітей і примножую твою вічну історію в боротьбі за життя України. А за сльозами знову війна - і ще одна загибель захисника. Батьку і матінко, ви створили нашу, власну історію із правди із духу синів і дочок України. А ми разом, в усвідомленій освіті і в чесному добробуті уміємо організовувати себе і боротися за своє. Брати, побратими, спілчании, громади, віками бродить нашою землею бойова слава, авторитетна воля. Легко гуляє нашими дорогами між гніздами багата сваволя ворогів, анархічна авантюра ідейних стратегів. Хутко їздить нашими шляхами зрада, вкрадене щастя тещ, кумів, зятів, сватів. У туманах самопливе нашими річками лода влади від бази до складу у звтишку. Пролітає над лісами московська трейда над селами, селищами, містами і нищить все. Шкодую тепер, що обороняв примарну лихву з тетральною ворожнечею проти своїх. І витає вітром, скаженіє мікрорайонами. Отакі манери великої брехні та анархії. Порівняйте заможне українське село, яке було під московською окупацією і гляньте на злидене розбите українське село, яке відбуло три місяці московської орди. І все стає зрозумілим. Хто є хто.
|