укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44609, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.09.23
Роздрукувати твір

Сергій Негода

ЖАРКА ТЕРЦІЯ

Буйловська ущелина вигоріла від гвяжила,
добра котловина в жарких терціях війни.
Так і стара липа гниє у воді тридцять років.
Небагата бережанка над дубом в старцях.
Геть задбанний гайчур-край пахне смаком
вугілля, мальв, троянд, мідним купоросом.
Беролять сині ставки за замчиськом.
Чорні лебеді пашать вигорілим солодом.
Їдке, вульхове повітря пахне стиглими гарбузами.
Моя переорана земля сохне від кривих ран.
Жовтіє зелень у копоті золотих яблунь.
Час осені. День думок. Тиждень - за місяць.
А сад аж, відти, за буртиччям оголених териконів.
Ще цвітуть короткі мальви серед мертвих соняхів.
Клопітка балайчучка вибігла по горіхи у садок.
А її садок горіхів пахне домною та металом,
так ще й до неї прилітає 120-а на додачу,
Добре, що не падає їй в ноги.
Летить собі куля в сухі очерети в мокрих ярлах.
А слід тієї кулі - червоно-чорна рута,  
на чорних горбучах товтр.
Терикон за териконом, і село підпирає село,
повсюди кургани-шайтани
на сухих вододілах. Кашлагач до шайтанки.
А повсюди старі ржаві стовби,
мотлох  ідей, залізо слів в розтині почуттів.
Окрім того, омертвілі поля  опадають
зерном в засмучені очі. Хижі і заміновані.
Око вражає більмом, запріла тогорічна
нескошена  озимина на полях у сірій зоні, 
де повно монок, пелюсток, теемок.
Обікрадену землю у корінного господаря.
Не все я бачу по трасі, бо кушпелить джип
від Селідово до Курахово.
Літак на зустріч махає мені крилами.
Отут, за Кураховим, я добре чую,
кононаду струсів і зойків війни.
Покровне місце між цивілізаціями -
це хвилястий Донець.
А прадавні кургани  між горбами-барханами
з бліндажами і окопами тримають цей світ.


2022
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні