Опубліковано: 2022.08.18
Поетичний розділ: Медитативна лірика

Олексій Боричев

Касаясь тихо давней боли...

Сентябрьский день осенней дымкой
Змеился влажно по лесам.
Непостоянный, бледно-дынный
Закат в ветвях дерев плясал.

И среди сотен меланхолий
В душе блуждала пустота,
Касаясь тихо давней боли
Каймой кленового листа.

И ты как будто шла со мною,
И невесома, и нема,
Зовущаяся тишиною,
И непроглядна, словно тьма.

И наполняла колкий сумрак
Воспоминаньем о тебе,
Считая всех ошибок суммы
В моей заре, в моей судьбе...

2022
© Олексій Боричев
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/54013/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG