Опубліковано: 2022.08.06
Поетичний розділ: Філософська лірика

Андрій Теплов

Путь домой...

Что упало - то пропало...
Ветер воет. Хлещет дождь.
Начинаю жизнь сначала.
Ну, а прежнюю на гвоздь
без страдания повешу,
дань истории отдав.
Сам себя с утра утешу
и к мечте рвану стремглав...
А чего напрасно хныкать?
То, что было, не вернёшь.
Бесполезно пальцем тыкать
в небо... Бога не найдёшь
за седыми облаками -
Он ведь рядом, Он внутри.
Жизнь, как птичка оригами, -
лишь мгновение горит.
Посему - вперёд и с песней,
с чистым сердцем и душой...
Нет пути у нас чудесней -
возвращения домой...

05.08.2022

2022
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53991/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG