Ти ще завчасно прилетіла, птахо,
Хоча і тішиш серце, білокрила.
На ворогів ми вже нагнали страху,
Однак цього замало ще для миру.
Його не буде, поки землю нашу
Топтатимуть ще ноги супостата,
І болю ще не вичерпано чашу,
Попереду ж важких боїв багато.
Та в наших воїв відчуття азарту,
А він завжди предтеча Перемоги,
Тому, мабуть, зачувши нашу арту,
Мерзенні орки швидко роблять ноги.
Кидають все, бо знають що чекає
Розплата їх за злочини жорстока.
Ми врешті-решт всіх орків закопаєм
В святій землі глибоко-преглибоко.
Усе це буде! Дай нам, Боже, сили
І збережи життя нашим героям...
Це добре, що ти, птахо, прилетіла,
Бо мир приходить слідом за тобою.