Опубліковано: 2022.07.07
Поетичний розділ: Пейзажна лірика

Тарас Іванів

Бог

«Ніхто
не хоче бачити,
як Я плачу –
і Я не показую сльози,
не цікаві мільйонам,
… це - не для людей........
Не слід нікому
бачити,
як Бог плаче –
а тим паче
коли Він як сивий Дніпро
реве…»
…………………………………..
....  Так, - нам потрібен Бог ВСЕДЕРЖИТЕЛЬ
або хоча би Всемогітній Творець! –

і Він відвертається, щоб горе Його не обпекло наші душі,
Він каже "Бога неможливо побачити,
не наближайтеся до мене,
друзі,
не доторкайтеся
до мене..."

Зойк Його падає всередину - прямо на Богове серце,
щоб ніхто не почув, як Бог плаче,
щоб ніхто не побачив
слабкість,
Бога нашого Творця.....

«Що ж я наробив, що ж натворив, Всемогутній!
Створіння мої болять
Такі віддалені і відділені,
… Я ж знав, що буде їм боляче
що захочуть вони не бути,
і Я з ними того ж хотітиму -
але ж Я - не зможу не бути,
бо ж Я, усе ж - всемогутній…!»....

2022
© Тарас Іванів
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53903/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG