укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.06.21
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-560

Чепушила и хлыщ, этот ветер сюда прилетел
с намагниченных сопок, что прошлой весной были срыты.
Было вусмерть щекотно; потом уже стало забавно
оттого, что плацинду забыл на горящей плите.
Пусть пылает, – стал думать, – зарытая в глину изба:
будет ванна прочней для неё – вон какое корыто!
Я тем временем понаслаждаюсь лаптой с богоравным,
раз уж выпала после разгрома бирючья судьба.

На воздушной подушке скользишь, кровохлёбку стрижёшь –
приколист ветерок, что ни пой по центральным каналам!
Ведь сейчас вспоминать надлежит о погонях на «Ладах»
по грунтовкам окраинных пашен сквозь лишнюю рожь.
Погружался мозгами в одну из фиктивных пучин,
где фантазия странного парня мечту спеленала,
но свистящие струи тепла убеждали: не надо! –
вот и думайте, кто веселиться меня научил.

Нет историй болезни. Есть поля кудлатая рябь
да собачья тропинка охоты на мелких варанов.
Мог же Маугли свистнуть у резуса шизотипичку
и о ней сокрушаться, слезой бандар-логов беря!
Не его это. Хоть и бравурное «мама, я вождь!»
сублимировалось по разумным понятиям рано, –
лучше выгореть было серийной бамбуковой спичкой,
чем мечтать о джекпоте, который когда-то сорвёшь.

До конца сентября у меня был невидимый друг.
Даже днюха – и та растворилась в предхосписном смехе.
Пронеслись мимо взгляда кроссовки, значки, шевелюры –
мать честная, куда ж я их дел в хороводе разрух?
Удалось ветерку хоть одну популистку смести
на погост по следам её древней бесславной семейки –
значит, лето оставило след селевой физкультуры
на моём никуда не приведшем тернистом пути.

2022
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні