укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44157, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.04.10
Роздрукувати твір

В'ячеслав Рассипаєв

МХ-543

Йорик так голосил: «Помоги!»,
что ландшафты гречишной мезги
соглашались с моей способностью сделать это.
И спешил я к болотным пескам
обезвредить хрипящий капкан
да забрать страдальца в бархат кабриолета.

Добежал – не поверит толпа.
К самой кромке росянок припал,
монотонно жевавших всё, что железа мягче.
Мы спаслись. Он смотрел на мой плащ,
как на пьяного Бэтмена блажь.
Сзади бахал горох подорванных грёз дымящих.

Видел немногочисленный люд
радость Йорика пару минут;
ликовал я, что дал ему сам её, как конвертик,
а потом мы сражались в пинг-понг
там, где лето забыло шезлонг,
застудив мегафоны нагрудные на две трети.

То потом он сошёл с полпути
и какой-то ковид прихватил:
неспроста на моей аватарке смиренный череп.
Я к нему привязался – капец.
Ни малейших масонств, русопетств –
кровь нашла свою группу и стала чуть горячее.

Но когда приземлённой сестре
разболтал он о дивной поре,
в переливы тонов не впадая для пущей затравки,
та сказала, что видела грязь,
что машина рычала, трясясь,
и – что не было рядом с ним никакого Славки.

Грей же Йорику ноющий бок
там, за радугой, мой черепок!
Мы же встретимся – это логично и неизбежно.
На Земле наш дуэт не совпал
(конденсаторы, что ль, – самопал?) –
а уж там совпадём по свечению из-под бейджа.

2022
© В'ячеслав Рассипаєв
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні