Опубліковано: 2022.03.31
Поетичний розділ: Громадянська лірика

Андрій Теплов

ПОЕЗД...

Мой поезд отправляется вчера...
с ладони беззащитного перрона.
На кончике дрожащего пера -
застывший стук последнего вагона.
Погашен свет. Отрезаны пути.
Ведь от себя бежать - пустое дело.
Здесь крепок дух, как душу не крути.
В родную землю - Бог даст - ляжет тело.
Пройдёт чума... Окончится война.
Солдат безмолвно сядет на пороге.
Сирени куст у дальнего окна
распустит гроздья... разогнав тревоги...

31.03.2022

2022
© Андрій Теплов
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53694/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG