укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.02.21
Роздрукувати твір

Вiкторiя Тищенко

***

Прекрасное бегство в прекрасное. В этом году
от всех новостей устоять удавалось немногим.
И падали чада в невидимом плотном чаду,
и сердце терялось, и путались вехи, предлоги.

И в яви, похожей на самый бессмысленный сон,
так явственно стало, что значит для нас постоянство.
В смятенье, в беззнанье и тот, кто Поэтом рождён
(ну – ладно вам – стал), оступался порой в глухоманство.

Иная стезя у вазонных чуть кукольных роз.
Сквозь лёгкий экран, сквозь пакетные стёкла балкона,
февральское солнце их – в дрожь – целовало взасос,
в бордовых побегах к весне зарождались бутоны.

Так, значит, пора... У Природы – на нас свысока,
наверно, смотрящей – всегда хулигански повадки;
и звуки набрякли, и сжались на крыше снега,
и розы проснулись... пора проводить пересадку.

В перчатках из синего латекса (кто бы помог
найти по размеру, на хлопке чтоб, прочные, в общем)
снимала зелёный разросшийся за зиму мох
и сыпала им их любимую сытную почву –

корданам моим. Боль – о них позабыть я смогла,
увязнув в каком-то чужом разрушительном вздоре.
Как вижу себя: роз касаюсь – творений тепла
и мне не зазорно застрять в этом тихом зазоре.

Сегодня иду к ним. И завтра опять подойду,
коль миг мне позволит ступить на его шаткий мостик.
Дам воду и пищу насущную. В этом году
цветут мои розы так нежно цветут мои розы

2022
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні