Опубліковано: 2022.02.13
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Вiкторiя Тищенко

***

Весенний снег – луж серых черпаком.
Висит луна, как будто кто-то праздно
в сырое небо залепил снежком –
да так снежок на небе и остался.

Вторые сутки стайками мышат –
остатки льдин; плывут от ямы к яме.
Значенье слова старого «ушат»
мы познаём худыми сапогами.

Тьма, словно свет. В невидимом сейчас
всё за окном смещается, грохочет
и – в добрый путь... Ты не смыкаешь глаз,
ведь у любви есть право первой ночи.

2022
© Вiкторiя Тищенко
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53591/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG