Кимось прописані кризові сили
в моїх багатих суб'єктах,
плюс комплекси чеснот
в різних обставинах,
в метаморфозах зрілої епохи
гідних актів і гордих думок.

На разі, перебуваю у розпаді щедрості.
У мені переважає стрес
від переходу в безсмертя,
мене аж шокують бажання
 від мотивації взятись
до самолюбства,
до старої самоуяви,
до самопрагнень,
до самонадій.

Транслююсь до контекстів,
 уникаю обставин і сенсів,
не створюю відмінностей
в здібностях бути присутнім
і непоміченим в позаіснуванні.

Отут стався латентний розлад
пристрастей після внесків
своєї волі до цінностей віри
після сплати усіх податків
з мізерних фінансів учителя.

Не зміг зібратися
 з силами почуттів
дисгармонії, бо в субстрах
шквал емоцій,
радість від щастя,
тепло від добробуту,
переляк від захистів суперечностей,
позаяк тепер фатальні
 фікції в моїй ойкумені.

Ключовий вердикт - ти часточка,
"ти дикун симулякрів".
У тобі ієрархія накопичень
 від діянь поміж повселюду -
з демаркаціями псевдокордонів
 через магістраль мостів
 в чужих парадоксах.
 
Я - девальвований ментальний суб'єкт.
Усамостійнений айсберг в океані
звихнень, звернутих на віртуалах.
Своєрідні свідомості не знають
ні меж ресурсу, ні меж харизми.

У твої хворій уяві
криваві протистояння
не вписані в порожні позиції,
а лише заміщені на табу.

На що я смію сподіватися?