Опубліковано: 2022.02.04
Поетичний розділ: Наслідування, пародії, епіграми, гумористичні присвяти

Юрій Монарха

О кошке

Как будто из Пастернака

Не скоро Лето и Весна,
Но то и дело
Сидела кошка у окна,
Одна сидела.

Притихла словно воробей
В огромном храме.
Прижалась мордочкой своей
К оконной раме.

Внизу играла детвора
В сугробах белых.
Сидела кошка у окна.
Одна сидела.

Ей вспомнились зелёный шелк
И шум весенний.
Сплетенье лап, сплетенье щёк,
Хвостов сплетенье.

И падал дорогой хрусталь
Со звоном на пол.
Слезами горькими февраль
Из вазы капал.

Но всё терялось, как во сне,
В метели белой.
Сидела кошка на окне.
Одна сидела.

На кошку дуло из окна
Сквозь щели где-то.
Как верный пёс ждала она
Весну и Лето.

Мело весь день в печаль стекла,
Но то и дело
Сидела кошка у окна.
Одна сидела.

2022
© Юрій  Монарха
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53554/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG