Добро тобі, чоловий!
Бойовий контроль зброї.
Який вишколений богатир!
Ти, повітовий Миколо?
Чого звівся? У нас свої чинники.
Караул станції. Штаб.
Пройшли три поїзди. Є прибулі.
Пройшли збори добровольців.
Отой чоловік з Москви.
Полковник у відставці.
Має зброю. Має кулемет.
Вийшов один із розвідників.
Ти, од  приїхав на новий з'їзд.
Які твої вимоги до Антанти?
Отримати національний статус України.
Які твої вимоги до більшовиків?
Отримати державний статус України.
Тут були вибори починів
 голів і діловодів сотні
 в Глодоській волості.
 Всі виборні козаки
з'їздили до Вінниці,
1-ої української дивізії,
до казарм 610 полку.

Хто - осавул Іван Полтавець? Я!
Виклич усіх офіцерів штабу
на військовий огляд служби.
Пан гетьмане, військова школа
вся на вишколах, а весь штаб
поза Білою Церквою. Ну, і що!??
Вибачте! Не очікували.
Оце так підвищили свідомість
 вільних робочих
на військовій освіті.
Тоді організуйте завтра смотр!
Це анархія! Це безглуздя!!!
Пане, генерале, а ваша безпека.
Козаки вам не довіряють. Вони злі.
Раджу вам просто виїхати звідси.

Це мій помічник грози,
кошовий Никодим Смоктій.
Він контролює ситуацією? Так.
Які умови ультиматуми банди?
Він без військової освіти
і без інженерної підготовки.
Вимоги одні. Віддати зброю.
Який у тебе розподіл
 зброї і живої сили
вздовж лінії зіткнення
патріотів і московських фронтів?
Усі військові загрози вам не по зубам.
Сорок тисяч бадьорих новобранців.
І  сміх. І гріх! Ти проти білих?
Будемо розумітися по обставинах,
тримати усі фланги. Не відступимо.
Пане, гетьмане-генерале!
Ми проти більшовиків.
Привіт сторожі! Ви про що це?
Які ще перемоги без зброї?

Хто такі? Повітові добродії.
Проходили  у вас збори
січових стрільців? Так.
Зробили всі відомості?
Поклади гроші на стіл.
Колишній двір Злинських.
 Хороми. Підвали. Ставки.
Дай добровільний призов
для оголошених. Бери патрони.
І ось тобі будуть головні стрільці,
нова Січ із своїх рідних, прихильників.

Які у вас статутні відносини
поміж бідних голів, поміж військових?
Ми служимо вільній Україні.
Будемо вірними до смерті!
Ми зібрали кошти поміж двох повітів.
50 копійок із рук одного вільного козака.
Просимо  у фонд охочих, на збройні полки.
Дві сотні з безробітників - це сили міцні.
Обговорили всі види оборони і підтримки
від зовнішніх ворогів. Всі виходи вільні.

Відродили збройні сили з міліцією волості.
Підготовили повітовий з'їзд вільних козаків.
Молоді хлопці з підтримки оборони складів.
Кінні сотні з підготовки охорони сіл і повітів.
Готові військові пропозиції і сили Вітчизни.
Чомусь політики постали проти, нас не
 зрозуміли, наказали розформувати усіх.
Я, таки проти, це ж наші вільні козаки.
І вони, творці нової волі, - отак помилитись.
Київ під німцями  вирішив зволікати, і
не миритись з вимогами більшовиків.

Тільки отаман Павлюк чоловий не втік.
Не капітулював перед зайдами,
Отаман із Київської волості,
зберіг і не втратив свої військові сили
під час окупації німцями, білими.
Він мав по дві самостійні кінні і піші
сотні зухвалих молодиків. Ух, батиї!
Ото вже курінь був із вольових козаків.
Цілий полк завзятих з рушницями.
Серйозний вирішальний чинник перемог.
Досить швидко сформований полк.
І це все-таки не допомогло вибороти волю.
Марно поклали хлопців.
Розбили їх більшовики,
знищили усі коші вільного козацтва.
Залишилась тільки єдина
і неподільна українська земля у неволі.