Опубліковано: 2022.01.28
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Мария Сакали

Себе

Всё пройдёт, поверь, моя хорошая!
Отболит, отплачет, отгрустит;
пылью буден густо запорошено,
станет тленом, как и этот стих.

Всё слабее, глуше всхлипы памяти;
порасти полынью да быльём
тьме в разломах на дорогах странницы -
эхо эхов стонов ей останется,
и оно забудется потом -
тень теней скользнёт за окоём.

"Всё пройдёт, поверь, моя хорошая", -
вторится сознаньем без конца, -
для чего ж грехи печалью множишь ты!?
Не приняв, склонись пред непреложностью.

Волей сына, духа и отца
не бывает мука боли вечною
и твоя исчезнет без следа -
каждый заклеймён тавром конечности  -
боль уходит с жизнью навсегда".

26-28 января 2022 г

2022
Киев
© Мария Сакали
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53527/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG