укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 44153, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.01.25
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Послання невизначеним

Знову повна тривога,
мільйони заражених.
Цей північний бундюк
люто трясе прящі душі.
Нагинає під такі напряги ницих,
що аж ломить морду від
кровожерливого хижака мордору.
Триклятущий переполох
ледь утримує лють.

Хай проклятий алярм
тріпає і путає нерви.
Хай неспокій у них
триндикає з усіх прасок.
Оголяють червоні майдани,
і відчують силу зими.
Не здолати рух цунамі
супроти невидимих давнин.

Мій виклик синенергій біфуркує так,
що аж тиск у невмерущого чахлика.
І той чахне геть, геть чевріє,  і в'яне.
Раптом хиріє так, що різко гибіє харя.
А нашу Солоху аж трясе під цей галас,
хай ця нечисть і пошесть - йде шкереберть.

Закипає заморечений тягун - січе сили.
Веремія з треплом бурунить баламутів,
і займає непевних, болящих монархією.
Завертівся наш вітряк, аж трахкотить,
як там вуйок, вже побачив Дон-Кіхота.

Обвалилася  біржа скаженим стрибком
від шоку і розбурбухала ще душотрус.
І здригаються жирні коти від тріску.
Їхні вуха вібрують на високих тонах.
А красноголовці ощадять лиш золото,
щоб краще оволодіти собою
під час переляку смерті.

І таки струшується міцні дзвони
Сум і Харкова, хоча риплять, і хитаються.
Дриготить страх мереж - колотить усе.
Хто так зурочив 2022 рік пропасницями?

Хай шваркочуть брижуваті сороки
на білих березах  від халепи під ризики.
Хай погуркають стомуками їхні торжки.

Мої журні пустища похитують старі млини.
Не гарячись, заспокойся, ти, мій  соколику,
хай ще краще потарабанять довірені,
одутлуваті бідолахи про свої торжества.

2022
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2024 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні