укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 43118, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2022.01.22
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Старий чернець

У мені з'явилося прикре самопочуття,
якесь відчуття жертви у тихому житті.
Натовп - заручник обставин. Орави бідних.
Алкоголіки. Наркомани. Ув'язнені
в ілюзіях суперкульту сакрального вождя.
Ти сам собі ворог. Ти відмінний від інших.
Змалів у гордій душі, як нажаханий профан.
Втелепався в світ. Безвихідь. Ач, передумав.
Усіх та усе переборов. Збагнув тиск фальші!

Спочатку втратив несвідоме, а потім збагнув.
Всюди сварки,  переполох, біда, лихо брехні.
Охопив переляк. Понівечили собі душі вождем.
Престарілі. Віруючі. Сироти. Вдови війни.
Моторошні блукання поміж запалених свічок.
Усі душі увірвалися в печери, зчинили вітер.
Принишклі жертви втекли від світу в келії.

Павутина негідників влади стискає в зшиток.
Боржники спокутують вірою свої гріхи життя.
Мережа анонімних черниць розширює тенета.
Над чернечими  печерами - тюремні каземати.
Над чернечими казематами - розбомблені бастіони.
Мертві тумани порожнечі над дзвіницею.
Галас круків. Бас трембіт вилітає з гортані.

Воля вдається до моторошного щастя сваволі.
Калічить уяву поява зневіри. Протинає негода.
Уймає мені руки сіре з'явище із печери святих.
Я свідомий того блага, що переможу цю біль.
Вимушений шукати в собі міцні сили перевірок.
Розторопав абсурд, уловив мить. Розібрав себе.
Піднімаюся над горбами, над річками,
над власним тілом - з'явлення. Проява.
Виходить невидима душа із мого тіла.

Прокидайтеся, голубчик. Втрачений час історії.
Час протистоянь минув, настав час творіння.
Приречений втрачати себе бідно вбраний.
Щира і добра душа стала знаряддям,
в руках загарбників духи-рефлексії життя.
Розруха в містах. Завали будівль. Безпритульні.
Всупереч власним інтересам - змертвів мозок,
сором збанкрутував у самому собі. Зім'явся.
То - лише мить блискавиці із зіпрілого сонця.
Ти вмить утопив себе у срібних хмарах буття.

Яка ще надія? Яка перспектива? Нічого! Нікого!
Віруючі зникають час від часу, бо вони люди.
Зруйнував собі вільне життя, отаке, і тепер живу
у власній келії без мрій, без емоцій, без віри.
Охопилась сміхом - епідемія знищення! - імперія.
Зубожілий чернець вискочив птицею. Спотів весь.
Ухопився спустошений за брехню, вивідувач душ.
Утнув прудких діячів, яким і напитися ніде.

Поцейбічний світ тендітних появ  сновид.
Заворушення. Бунти. Рухи банд. Повстання.
Тогосвітні смарагди визріли в сивих очах.
Всевидющий, окастий, блискучий бевзь,
спросоння зламаний білий світ у вождя.
Зіткнення нетерпимих і повне свавілля банд.
Утікаю від себе, і позаду мерехтіння культу,
біжу зі зламаним ножем у серці. Тікаю геть.
Збільшуюся, окривавлююся навіки.
Читаю відозви протистоянь заможних.

Знехтував усім крикун. Лютує лихий в епедімеї.
Весь в зморшках. Тремтить, відмирає мозок.
Оборотень. Руда кров у знівечених очах. Морок.
Захрипів грім і сповз з невидимки душі геть.
Спартачився, пронизався угаром, чадом.
Переінакшення суті віри заради самоспасіння.
Переіначення смислу в собі заради спокути гріхів.
Розшолопався, зметикнув! - Ти ще метелик.

Зіпрів. Інтернет позбавив віри, місця і часу.
Зцілився повністю. Здивувався новим світлом.
Зірвав собі голову. Вибухнув. Злетів вище себе.
Ти спотворив тіло через цю заразну хворобу.
Підрив поранив тобі шкуру. Зрізав усі гріхи.
Горе-віролом. Обдурений, продажний супервождь.
Перебіжник, перекрутень, відступник.


Будь-ласка, готовий для вас запроданець,
зречений, взірцевий христопродавець.
Нарешті, пишний іуда відбувся в жертві.
У що вірив, те і отримав. Яке ще спасіння?!
За житієм "святих" наших вождів з'їли пранці.
Лише таїнства дикої евтаназії тіла заради віри.
А чи ти зроду-віку такий супротивний
і такий  люб'язний віроломник! Оце шок!
Чия земля, того і віра. Аби були омиті і міцні.


Погляд кожного на тобі, чернець.
За тобою великі сліди паломників.
Вони в протидії доповнюють один одного.
Милий, під час кризи відпускайте гріхи.
Здивував. Від добра виник зраділий.
І тепер не буде штовхати зчитувачів в яму.
Ти подивись, глянь сюди. Наряджений,
як горить, готовий до нового свавілля, -
наш час розпочав прелюбодіяти з жертвами.

2022
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні