Опубліковано: 2022.01.12
Поетичний розділ: Універсальна лірика

Олександр Козинець

Гнучкий та непорушний

Знову січень. Четверте. Ніч.
Паперу важливе за день озвучую.
Скільки посіяно зерен нових у мені,
Скільки з них вродить хлібами учням.

Дякую за життя. Та ще більше сил
У неба прошу, щоб зростати углиб і далі.
Сонце моє щодня вищає на небосхилі,
Я ж маю все менше приводів для печалі.

Більшає тиші, підтримки, земного раю,
Затишку в тілі, удома, всюди.
Непомітно крила свої надягаю,
Коли виходжу в місто у люди.

Хтось їх бачить, хтось — ні. Відчувають усі.
Озираються час від часу, мене минувши.
Я милуюсь життям, мільйонами голосів.
До обставин гнучкий, у теплі — непорушний.

2022
© Олександр Козинець
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Джерело: https://poezia.org/ua/id/53465/
Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

2003-2025 © Poezia.ORG