А засніжений масив не спить, весь в ютубі. Морозні холоди, ти на підборах у снігу, - гострі жижки в ніжках, селфі з ялинкою. Новорічні дозвілля не для шкандиб. Є, окрім слова "життя", твоя жива любов. Молоді понти для феєверків. І нові почуття. Поцілунки і цьомки. Гарцюють поп-музики. На відео-лише маршрутки, в гіфках - вайбер, Не торохтять жезлові сараї на шоглах. Виварені пуховики у зимових бубочок На скайпі -домовичків дрони з чобітьми. Тачки зупинились, йди пішки. Немає енергії. Накожум'ячені дівчатка у твіт-шерстянці, Стрім-, а дзустьки! А в тік-тоці, без палива. Перекладений чотовичок спецслужб. Жаско в залізній шкірі перекодованих сигналів. Трясько дзибають оптичні кабелі. Як? Що? Де? Не тремтять, а просто хапають зашквари. Звідки? Коли? По чому? Кому? Куди? Тріщить асфальтна ожеледиця від лазерів. Цегляні вежі перекривають білі квартали, прохолодні люки держзв'язку прокалені. Вибухають обурені душі. Це намір холостяків! проявити в тачці страм. Аврал! Все місто стоїть. Переполох - і загасання неонових ліхтариків. |