укр       рус
Авторiв: 415, творiв: 43262, mp3: 334  
Архівні розділи: АВТОРИ (Персоналії) |  Дати |  Україномовний текстовий архiв |  Російськомовний текстовий архів |  Золотий поетичний фонд |  Аудiоархiв АП (укр+рос) |  Золотий аудiофонд АП |  Дискографiя АП |  Книги поетiв |  Клуби АП України |  Лiтоб'єднання України |  Лiт. газета ресурсу
пошук
вхiд для авторiв       логін:
пароль:  
Про ресурс poezia.org |  Новини редколегiї ресурсу |  Загальний архiв новин |  Новим авторам |  Редколегiя, контакти |  Потрiбно |  Подяки за допомогу та співробітництво
Пізнавальні та різноманітні корисні розділи: Аналiтика жанру |  Цікаві посилання |  Конкурси (лiтпремiї) |  Фестивалi АП та поезiї |  Літературна періодика |  Книга гостей ресурсу |  Найцiкавiшi проекти |  Афіша концертів (виступів) |  Iронiчнi картинки |  Цікавинки і новини звідусіль |  Кнопки (банери) ресурсу

Опубліковано: 2021.12.25
Роздрукувати твір

Сергій Негода

Подробиці навернення 2022 року

Узнав кряжисту Україну.
 Завзята зірка-пурпур
палає над Вінницею.
Грюкають варварську кам'янку,
вгрузаючись в намети,
розбурхані хлопці
 їдуть назустріч
 з полум'яними,
жаркими дівчатами.
Краплі присівілого дощу
співають гарячі слова
про пристрасну примару
з ласкавими вустами.
Рвучка мара круто
полоснула спід неба,
освітила неопалиму
артерію завзятого центру.
Янтарна діброва перевита
тротуарами та рельєфами.
Авта таранять багряні каюки,
які падають на перехрестях.
Попав у хмурий плин,
 у куряву багаття. 
Дарма, як заб'юсь в ганьбу.
Знаю, навчуся
спрагам Гайдна грати.
Стану на ласкаву славу
 і збагну в руках
натугу батька
 і жадібну муку картань.
Страхаюсь концерту трамвая
в акваріумі кохання.
Лунка на майдані надія
перевертає утрату.
Заглядають в акваріум,
 а там  яма,  будують палац.
Караюсь, я дядечку Миколай.
Маю страх паскудний.
Завтра зав'юся в юхлань
чуттям за правду.
Знаю, ти вірюган,
здуваєш хазяям
капелюхи з чубів.
У іржавій альтанці
Миколай прислухався в шум.
Я тут гартував
тягу-рум'янку
під запахи лугів.
А тут якусь напругу
вічного каганця
 зв'язала журба
в духмянку  гаманця.
Стражда така в склепіннях.
Я клацнув для щастя рубільник
і забіг в захмелілу квартиру
зовсім голим, як в пророчий сон.
Оце відчуття сотворінь із дві тисячі
двадцять другого року.
Сум доходивмя на пагорбах,
 схотів поворожити на заплаканій шибці.
Протоптавмя і погордивмя нахабами.
Балакучий муляр
нарозказував всяку дурню.
Затявся на кулаках з примарами.
Згадався суть галасу,
та хай сатаніють ці друзки.
Мабуть, в каламуті чварунка бухає.
Усяк би  дав дуба і зігнувся, як муха.
А я спалюю вулкан в серці,
жаль, що не викупаюсь в снігу.
Заячу ватру пнув,
як кляту ганьбу-скаргу,
затяглася одразу
в грудях ядуха, трясусь.
Намучив малу душу,
 запам'ятав красу.
Шум у зажурі, мабуть,
напруга вічності
в моєму смартфоні.

2021
© Сергій Негода
Текст вивірено і опубліковано автором

Всі права застережені, твір охороняється Законом України „Про авторське право і суміжні права”

Написати відгук в книгу гостей автора


Опублiкованi матерiали призначенi для популяризацiї жанру поезiї та авторської пiснi.
У випадку виникнення Вашого бажання копiювати цi матерiали з серверу „ПОЕЗIЯ ТА АВТОРСЬКА ПIСНЯ УКРАЇНИ” з метою рiзноманiтних видiв подальшого тиражування, публiкацiй чи публiчного озвучування аудiофайлiв прохання не забувати погоджувати всi правовi та iншi питання з авторами матерiалiв. Правила ввiчливостi та коректностi передбачають також посилання на джерело, з якого беруться матерiали.

Концепцiя Микола Кротенко Програмування Tebenko.com |  IT Martynuk.com
2003-2022 © Poezia.ORG

«Поезія та авторська пісня України» — Інтернет-ресурс для тих, хто відчуває внутрішню потребу у власному духовному вдосконаленні